Від енергетичної галузі до медицини — плани на приватизацію у 2018 року та перспективи її проведення

Приватизація — це не відмова від державного майна. Це перетворення їх в інвестиційні об'єкти для країни

  Відповідно до Закону «Про приватизацію державного і комунального майна», приватизація у 2018 році буде відбуватися за двома напрямками: об'єкти великої та малої приватизації. До об’єктів великої приватизації належать об’єкти державної або комунальної власності, вартість активів яких згідно з даними фінансової звітності за останній звітний рік перевищує 250 мільйонів гривень. Також це єдині майнові комплекси державних підприємств та пакети акцій (часток) суб’єктів господарювання, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі. Відповідно інші об'єкти підпадають під малу приватизацію.       

  В державному бюджеті закладена сума в 21,3 млрд грн, які держава планує отримати від приватизації у 2018 році. Однак за 6 місяців стає зрозумілим, що державний бюджет в цій частині доведеться переглядати, адже плани приватизації зазнали певних змін.

  Водночас, усі представники влади, відповідальні за приватизацію, чітко розуміють, що передаючи об'єти з державної власності у приватну — держава передає їх на певних умовах інвесторам, під управлінням яких вони посилять економічний потенціал країни. Не має більше бути зруйнованих та занедбаних промислових об'єктів. Економіка країни має формуватися на базі власного виробничого та ресурсного потенціалу.

                        План приватизації на 2018 рік

  Кабінет Міністрів України 10 травня 2018 року затвердив перелік великих державних підприємств, які планується приватизувати у 2018 році. В переліку було 26 підприємств. Однак пізніше деякі об'екти були виключені. Зокрема, ПАТ «Аграрний фонд» та ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України». Виключення об'єктів посилює попередньо висловнену думку щодо того, що наповнення бюджету від приватизації може не відповідати закледеним показникам. Тому потрібно або вносити зміни в бюджет на 2018 рік, або визначати інші об'єкти, рівнохначні за інвестиційним інтересом та ціною до виключених.

  Водночас треба сказати, що логіка виключення цих двох об'єктів зрозуміла. ПАТ «Аграрний фонд» - це єдине підприємства державного сектору економіки, яке виконує функцію цінового регулятора на ринку зерна в Україні. Підприємство не має власного виробництва, а основні його активи – це кошти на рахунках, дебіторська заборгованість та запаси зерна на інших елеваторах.

  Інший об'єкт - ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» - боржник. У корпорації  дві кредитні угоди на загальну суму 3 млрд доларів з  Експортно-імпортним банком Китайської народної республіки. Без вирішення питання погашення заборгованості за кредитною угодою, в забезпечення зобов’язань за якою надано державні гарантії, вся сума боргу корпорації може лягти тягарем на державний бюджет, а приватизація принести лише збитки.

  Серед об'єктів-боржників - ДП «Завод алюмінієвої фольги», який має прострочену заборгованість перед державою за кредитом 1997 року.

  Також серед підприємств, які планується приватизовувати у 2018 році,  14 мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Зокрема, це  «Центренерго» та окремі обленерго, «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», «Турбоатом», «Завод «Електроважмаш», «Дніпровський електровозобудівний завод», «Сумихімпром»,  «Одеський припортовий завод», «Запорізький титано-магнієвий комбінат», «Індар».

Особливості приватизації окремих об'єктів

  Однією з умов, за якою певний об'єкт може зацікавити інвестора, є стимули залучення інвестицій. В наших умовах інвестор має вкласти кошти і в виборничі потужності (наприклад, обладнання), і в забезпечення отримання якісного конкурентноспроможного ресурсу.

  Беремо, до прикладу, обленерго. Можуть виникнути в інвестора питання щодо технічного стану енергетичної інфраструктури. Зокрема, електричних мереж різних класів напруги, підвищення їх надійності, якості та безпеки постачання електроенергії споживачам. Також інвестор має чітко розуміти, хто є кінцевими споживачами електричної енергії — промислові підприємтва чи населення. Адже від цього залежить роздрібна ціна на електричну енергію. В сукупності — усі ці розрахунки будуть закладатися в пропоновану для продажу вартість об'єкта.

  Спостерігати громадськість і бізнес буде за приватизацією Одеського припортового заводу. Минулорічний провал приватизації ОПЗ запам'ятався не лише гучними судовими справами в Стокгольмскому арбітражу, затриманням керівництва, а й маніпуляціями з ціною заводу.  Стартова приватизаційна ціна цього року складе суму всього 54 мільйона доларів, що в 10 разів нижче ціни, яка була три роки тому. Хоча як і тоді, ОПЗ залишаться одним з найбільших підприємств хімічної галузі України.

  В контексті медичної реформи та використанням на українському ринку інсуліну польського виробництва, не без уваги залишиться приватизація заводу “Індар”. Це підприємство здійснює виробництво інсулінів та інших засобів, що впливають на травну систему й метаболічні процеси, антитромботичних засобів, антидотів, препаратів, які допомагають при травленні (у тому числі ферментних). На підприємстві налагоджено випуск 28 лікарських форм інсуліну (генно-інженерного, свинячого монокомпонентного та людського напівсинтетичного інсуліну у флаконах та картриджах), організовано виробництво власних субстанцій інсулінів. За наявності ефективного менеджементу та належного інвестування, це одне з тих підприємств, яке може випуском затребуваної на ринках продукції стати конкурентноздатним не лише на внутрішньому ринку, а претендувати на зовнішній ринок.

Очікування від приватизації

  Проводячи аналіз підприємств, які включені в перелік великих об'єктів, які підлягають приватизації, важливо розставити окремі акценти:

-                    приватизація має бути ефективною. Не лише отримання прибудку та наповнення бюджету, а розвиток та посилення економічного потенціалу країни за рахунок підприємств, ефективність розвитку яких можлива з хорошими інвестиціями та управлінським менеджментом.

-                    приватизація має залишити за державою можливості контролю за використанням підприємств. Проводячи приватизацію, ми не позбуваємось нашого майна. Ми на чітких умовах передаємо їх інвесторам, які не зможуть змінювати цільового призначення об'єктів та умов їх роботи в межах економіки країни.

-                    приватизація має враховувати можливості державно-приватного партнерства, як подальшої перспективи перетворення занедбаних промислових комплексів в інвестиційні підприємства галузі.

  Виходячи з цих умов, за підсумками успішної приватизації 2018 року, країна зможе посилити свої економічні спроможності, громадяни — отримати робочі місця та належні умови праці, ринок поповнять власні товари та послуги, партнери  будуть мати продукцію належної якості і ціни.