Увага! Cайт не оновлюється

Головна > Текстові публікації > Засідання Комісії > Стенограми засідань Комісії

Повідомлення

Перейти до розділу
27 серпня 15:59
ЗВІТ ПРО РОБОТУ КОМІСІЇ ЗА ПЕРІОД РОБОТИ ВРУ ВОСЬМОГО СКЛИКАННЯ (2014-2019 роки) посилання...
05 липня 09:05
04 липня 2019 року у Спеціальній контрольній комісії Верховної Ради України з питань приватизації відбулася робоча нарада докладніше
03 липня 10:00
04 липня 2019 року відбудеться засідання Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації докладніше

Діяльність Комісії

Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комісії

10 березня 2015, 15:22

Стенограма засідання Комісії від 19 лютого 2015 р.

СТЕНОГРАМА

засідання Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України

з питань приватизації

 

19 лютого 2015 року

 

ФІЛАТОВ Б.А. Уважаемые коллеги, уважаемые представители прессы, я рад вас всех приветствовать на первом заседании Специальной контрольной комиссии Верховной Рады по вопросам приватизации.

 Персональный состав комиссии по списку 15 человек, в настоящий момент присутствуют 8, кворум соблюден, поэтому можем считать наше сегодняшнее заседание открытым.

Первое, на что хотелось бы обратить внимание, я искренне рад видеть всех своих коллег. Впервые за 8 созывов Верховной Рады это первая комиссия, которая по своему персональному составу соответствует действующему закону – 15 человек. До этого ни разу в истории комиссии такая персональная квота не соблюдалась, всегда было значительно больше людей, что фактически парализовало работу комиссии, очень тяжело было собрать кворум, разные были у всех векторы движения, поэтому с этим вопросом было очень сложно нормально функционировать.

Как я уже говорил, одному Господу Богу известно, сколько мне пришлось приложить усилий для того, чтобы пробить и согласовать с лидерами политических фракций и групп персональный состав в 15 человек, но это удалось сделать через 3 месяца с начала работы парламента, и сегодня мы собрались.

Для прессы я хотел бы быстро остановиться на персональном составе. Наша комиссия сформирована по квотному принципу основных партийных фракций и групп: Блоку Петра Порошенко как самой крупной парламентской фракции принадлежит квота в 5 человек; "НАРОДНЫЙ ФРОНТ" представляет 3 человека и по одному человека от всех остальных политических партий, фракций и групп, в том числе 1 внефракционный – это ваш покорный слуга.

Таким образом в нашей комиссии представлены все парламентские силы, и я искренне надеюсь на то, что нам удастся плодотворно работать, и наша комиссии будет являться реально действующим парламентским комитетом фактически, которая будет осуществлять контроль за приватизацией в стране.

 О чем я хотел поговорить, в первую очередь, со своими коллегами. Сегодня у нас так называемое установочное совещание, вам розданы соответствующие материалы. Хотелось бы сделать такой небольшой доклад, чем занимался секретариат комиссии, председатель комиссии в то время, пока утверждался ее персональный состав Верховной Радой.

Первый вопрос,  на который я хотел бы обратить ваше внимание, это то, что до сих пор в нашей стране Председатель Фонда государственного имущества является исполняющим обязанности, хотя по закону он имеет право находится в должности исполняющего обязанности не более, чем один месяц. Фактически если мы сейчас, я имею в виду Фонд госимущества, вся страна войдет в большую приватизацию с исполняющим обязанности Председателя Фонда государственного имущества, то мы таким образом закладываем фактически, я бы не сказал бомбу, но тем не менее серьезное противоречие в будущие результаты, которые могут быть оспорены, например, недобросовестными инвесторами в суде.

Я обратился к Президенту Украины Петру Алексеевичу Порошенко с просьбой, чтобы он определился с кандидатурой руководителя Фонда государственного имущества. Естественно, это его прерогатива, он имеет право вносить в Верховную Раду, кого он считает  нужным. Он может предложить, например, того же самого господина Парфененко, который в настоящий момент исполняет обязанности, либо какую-то другую кандидатуру, но этот вопрос в кадровом плане нужно решать, поскольку он имеет большое значение для будущих результатов приватизации.

Буквально намедни я получил письмо из Администрации Президента, оно вам также предоставлено в пакете документов, где господин Ложкин уведомляет нашу комиссию о том, что необходимо соответствующее представление Премьер-министра Украины, и что наше обращение было передано ему с просьбой рассмотреть данный вопрос. Будем ждать соответствующей реакции, я бы всех просил наших коллег, чтобы мы этому вопросу уделили внимание, поскольку мы должны иметь реально функционирующий Фонд государственного имущества, а не с исполняющим обязанности.

Что касается взаимодействия нашей комиссии с Кабинетом Министров. Вам представлено письмо на имя Премьер-министра, даже не письмо, а соответствующий депутатский запрос по поводу взаимодействия и координации наших усилий с Кабинетом Министров в вопросах приватизации.

Арсений Петрович отреагировал оперативно и фактически пошел навстречу нашей комиссии. Мы собираемся полностью все нормативные акты, которые будут выходить из-под пера Кабинета Министров, анализировать в нашей комиссии, то есть то, что касается приватизации. Я думаю, что нам в дальнейшем надо будет каким-то образом распределить внутри комиссии свои обязанности таким образом, чтобы на всех заседаниях Кабинета Министров, где поднимались вопросы, связанные с приватизацией государственного имущества, обязательно присутствовали члены нашей комиссии, или несколько, или один, но этот вопрос должен постоянно находиться под нашим контролем. И Кабинет Министров готов идти на нормальное, плодотворное сотрудничество.

Далее. В розданных вам документах имеется историческая справка о работе комиссии в предыдущих созывах. Я очень рад, что в составе нашей комиссии есть народные депутаты, которые были членами предыдущих составов комиссии, я имею в виду Павла Ризаненко, Антона Киссе, то есть мы будем опираться на их предыдущий опыт, а они нам помогут своими знаниями.

В этой исторической справке в том числе изучены все остальные вопросы, связанные с контролем приватизации не только в прошлом созыве, но так же и значительно ранние периоды. Я думаю, что она будет вам достаточно интересна и информативна, потому что когда мы будем определять направление деятельности нашей комиссии, в частности отношения к приватизации, отношения к реприватизации (мы об этом поговорим чуть позже), мы должны все-таки понимать, каким образом комиссия функционировала раньше и какие у нее есть возможности.

Я вам скажу так, что моя мечта, моя задача, чтобы комиссия действительно была абсолютно нормальным, рабочим, незаполитизированным органом, и чтобы она действительно контролировала процессы приватизации в стране, а не просто занималась борьбой за все хорошее против всего плохого.

Вашему вниманию также предложены будущие предлагаемые перспективные направления работы комиссии и соответствующие информационные справки, но я думаю, что мы потом передадим слово профильным специалистам, они сделают небольшой доклад по этому поводу. Опять же это все  к обсуждению.

Я так понимаю, что на сегодняшнем установочном совещании мы должны просто определиться с рабочими моментами и в дальнейшем попытаться уже работать в текущем рабочем режиме уже по выбранным направлениям. Большая просьба очень внимательно изучить эти предложения.

У нас за этот период были проведены соответствующие переговоры с крупнейшими аудиторскими фирмами, у нас были проведены переговоры и достаточно плодотворная работа с Институтом экономики Национальной академии наук (я чуть дальше вернусь к этому вопросу). Поэтому большая просьба изучить перспективные направления работы и в дальнейшем высказать по этому поводу свои пожелания и предложения.

И последний вопрос, по которому я хотел поговорить, это то, что все члены комиссии имеют на руках список сотрудников секретариата. Это очень профессиональные специалисты, которые работали до этого в комиссии, имеют так называемую серьезную институциональную память, у них есть большое количество наработок, большое количество документов, которые они готовы предоставить по вашему первому требованию.

Здесь присутствует руководитель секретариата господин Матвийчук. Прошу его любить и жаловать, то есть в принципе в рабочем режиме мы все готовы, и секретариат, полностью подставить свое плечо. В секретариате в настоящий момент работает 11 человек, между ними распределены соответствующие функциональные обязанности по направлениям.

Я бы хотел вас просить в том числе, исходя из вашего желания, понимания ситуации, из желания работать в будущем, чтобы каждый из членов комиссии в том числе определился с направлением, которое он хотел был курировать.

Насколько мне известно, и я довожу до вашего сведения, в результате консультаций с членами нашей комиссии, например, господин Карнацкий желает заниматься вопросами сельского хозяйства; Виктория Войцицкая – у нее есть желание курировать вопросы, связанные с энергетикой. Это не значит, что у нас будет под каждое направление отдельно выделенный человек, то есть мы будем работать во взаимодействии и координации, будем создавать соответствующие рабочие группы. Но тем не менее хотелось бы, чтобы каждый из вас определился с направлением работы, а функция председателя и функция секретаря – попытаться организовать для членов комиссии нормальные условия работы, и я думаю, что мы все эти вопросы решим надлежащим образом.

Вот такие на сегодня технические моменты и то, что вы можете увидеть в розданных материалах.

Теперь о вопросах, связанных со стратегической деятельностью комиссии. Я не буду делать никаких политических заявлений, тем более, что комиссия должна принимать решение коллегиально – это коллегиальный орган, и я все-таки буду настаивать на том, чтобы мы любые заявления, в том числе для прессы, согласовывали друг с другом, а не пытались каждый говорить то, что ему заблагорассудится, исходя из его политической позиции. Но тем не менее в процессе согласования персонального состава комиссии удалось провести консультации со всеми претендентами и в действительности у нас уже давно было понятно, кто будет в комиссии, только ждали голосования.

Первый вопрос, естественно, отношение комиссии к вопросам приватизации. Я вам всех призываю, уважаемые коллеги, определиться в своем отношении к вопросам приватизации в стране, и мы должны дать какое-то свое консолидированное мнение,  и на следующем заседании комиссии должны его облечь соответствующим протокольным решением. Почему? Есть разные мнения по поводу приватизации в стране. В частности вашему вниманию представлено заключение Национальной академии наук, касаемо приватизации, в котором идет речь о том, что в стране, где ведутся боевые действия, где экономический кризис, распродавать, грубо говоря, по дешевке, имущество не является сейчас целесообразно.

Это одна из точек зрения. Я не хочу комментировать эту позицию, более того не хочу выражать свою позицию по этому поводу, но мы все должны внимательно взвесить все за и против, все про и контра, и высказать по этому поводу консолидированную позицию комиссии. У нас были соответствующие разговоры с Павлом и с Викторией, и есть точки зрения и мнения о том, что приватизация сейчас не целесообразна, а лучше сейчас навести порядок в управлении и в государственном менеджменте, провести соответствующий нормальный аудит, а после этого уже выставлять предприятия на продажу. Но мы должны все эти вопросы обсудить и вынести консолидированное решение большинством голосов. Тем более, что в комиссии большинство людей по списку – это люди, представляющие правящую коалицию, есть соответствующее Коалиционное соглашение, в  Коалиционном соглашении эти вопросы зафиксированы. Если, например,  говорить обо мне, как о председателе комиссии, хоть я и являюсь человеком нефракционным, но если вы увидите по голосованию в зале, то есть все основные здравые инициативы коалиции мы как проукраинская правая оппозиция все равно поддержим. Поэтому, я думаю, что в этом вопросе о деятельности комиссии по приватизации мы будем идти в одном русле и стараться консолидировать наши усилия.

Второй вопрос, по которому не хочется сейчас делать никаких заявлений, но тем не менее я хотел бы услышать ваше мнение и мы должны будем выработать опять же консолидированную политическую позицию – это вопрос, касающийся так называемой реприватизации, и вопрос, касающийся изучения результатов приватизации прошлых. Опять же нам достоверно известно, что при режиме Януковича огромное количество государственного имущества было реально разворовано, огромное количество имущества ушло по заниженной цене, и мы должны определить свое отношение к этим всем процессам либо в разрезе изучения отдельных эмитентов, я имею в виду некие голубые фишки, либо в разрезе целых отраслей. Я провел консультации в том числе с основными политическими силами, входящими в коалицию. Например, есть точка зрения со стороны большой группы депутатов из "НАРОДНОГО ФРОНТА", которые хотят конкретно внести законопроект, касающийся вопросов, связанных с энергетикой и с присутствием российского капитала в энергетике Украины.

Я не хочу по этому поводу переходить к деталям, но тем не менее у нас должна быть четкая консолидированная позиция, то есть мы не должны распылять свои силы, мы не должны обращать внимание, допустим, на какие-то отдельные болевые вопросы, а на другие вопросы закрывать глаза. Я считаю, что мы должны работать системно.

У нас была достаточно плодотворная дискуссия с Павлом, с Викторией, и если мы говорим о вопросах реприватизации, то я думаю, что многие коллеги, находящиеся здесь в зале нас поддержат в том, что "шариковщина" все равно неприемлема, нельзя идти по пути "давайте все отнимем, давайте все вернем назад", возникают институции, связанные с институцией, вопросы, связанные с возвратом так называемых недобросовестными инвесторами денег из Государственного бюджета, поэтому если нам удастся нашими консолидированными усилиями в том числе провести через зал законопроект, связанный, например, с доплатой за недооцененные активы, я буду считать, что политически мы все здесь присутствующие выполним большую, колоссальную и очень полезную для страны задачу.

Поэтому это основные направления работы, с которыми я предлагаю сейчас определиться, в том числе нашей дискуссии в комиссии после того, как мы отпустим прессу. И, как говорится, в добрый путь. Я рад вас всех видеть, с каждым из вам мы знакомы лично, поэтому я думаю, что у нас будет нормальная плодотворная хорошая работа и в действительности я очень рад, что у нас в комиссии 15, а не 35, как было в прошлом созыве. Спасибо.

И теперь давайте по порядку высказывать свое мнение.

Первый заместитель Лапин Игорь Александрович.

 

ЛАПІН І.О. Я рад всех видеть здесь, на этом заседании.

Перш за все, мені хотілось би, щоб робота нашої комісії не зривалась через відсутність кворуму, і я буду просити всіх колег брати участь у засіданнях нашої комісії, тому що фактично такі відсутності можуть заблокувати роботу, як це було зроблено в минулих каденціях.

Що стосується тематики, то тут мені хотілось би бачити роботу нашої комісії, я не буду повторюватись, але за період правління банди Януковича було безжалісно розграбовано нашу державу, і в багатьох моментах я вважав би за честь мати можливість, провівши певні перевірки, все ж таки зробити так, щоб була справедливо зроблена перевірка і було справедливо або доповнено до бюджету, а в разі якихось інших вопіющих фактів, можливо, питання так званої реприватизації, в юриспруденції це трошки не так виглядає, а як націоналізація, але це дійсно не повинно перетворюватись  в таке, що забрати, по потім думати, як повертати те, що заплачено з того ж самого бюджету.

Тому я зі своєї сторони буду намагатись все ж таки завжди бути присутнім. Вважаю, що ми на своєму організаційному засіданні  хто чи в якому порядку із членів нашої комісії буде присутнім на питаннях, які будуть вирішуватись в уряді щодо приватизації, те, що говорив Борис Філатов, тобто можливо ми зробимо або почергову присутність або можливо хтось виявить бажання бути постійним представником на засіданнях уряду по питаннях приватизації. Я думаю, що ми це технічне питання вирішимо на нашій комісії.

Всім бажаю плодотворної участі в роботі нашої комісії, я думаю, що у нас це має вийти, тим більше, великих непочатих робіт в нашій комісії, я так вважаю, досить немало.

А з приводу того, чи потрібна приватизація в умовах війни чи не потрібна приватизація в умовах війни, я вважаю, що ми маємо підходити більш з точки зору економіки, а не з точки зору політики. Якщо щось є вигідним, то потрібно це продовжити, якщо воно невигідне, значить, потрібно робити з цього приводу висновки. Тому я вважаю, що ми все-таки, маючи таку потужну можливість, як наша комісія, впливати на певні процеси в тому числі на приватизацію в наші державі, тому я думаю, що ми з цим завданням впораємось.

Якщо треба буде щось від мене, я завжди відкритий, сподіваюсь на те, що наша співпраця буде так само базуватись на тому, що ми не будемо висловлювати свої думки за загальну думку комісії, і думаю, що ми дійдемо згоди у тому, хто буде озвучувати позицію комісії, але так як ми тут всі є народними депутатами, кожний має право на висловлення своєї думку від себе. Я думаю, що це технічне питання також буде врегульовано в нашій комісії. Тобто щоб не вийшло так, що  від імені комісії говорять всі, а у кожного є своя інша думка.  Тобто будуть прийняті консолідовані рішення, їх озвучують уповноважені особи, а у кого є щось особисте, будь ласка, прошу.

Тому, як кажуть, в добру путь, я думаю, що наш корабель має пливти правильним курсом.

 

ФІЛАТОВ Б.А. Будь ласка, Павле Олександровичу.

 

РІЗАНЕНКО П.О. Доброго дня, шановні колеги! Дуже приємно бачити тут 13 з 15 осіб складу комісії, тому що в минулому складі була хронічна проблема, коли кворум зібрати було майже неможливо, буквально 4 засідання пройшли з кворумом. Тому це дуже обнадійливий знак, що є передумови, що робота комісії буде ефективною.

Щодо середовища і умов, в яких ми знаходимось, для роботи комісії, то тут складна ситуація, бо, з одного боку, сама приватизація виконує декілька функцій: вона виконує і фіскальну функцію, з іншого боку, приватизація виконує і функцію соціальної справедливості, перерозподіл, цього теж не можна відкидати. І як раз ті умови, коли є значний державний бюджетний дефіцит, падіння економіки, війна, умови для того, щоб з'явились фахівці якихось активів, дуже несприятливі. З одного боку, несприятливі умови, з іншого боку, тиск того, що потрібно збільшувати доходи держави, то накладіть ці 2 течії, які ідуть одна проти одної, і ви побачите складність, а ще на це накладемо питання соціальної справедливості і те, що приватизаційні процеси через тисячоліття і сторіччя ніколи не проходили так, що всі були задоволені.

Але складність нас не повинна лякати. Я думаю, що це якраз виклик, з яким, сподіваюсь, ми справимось як колектив. Так що бажаю всім плідної роботи.

 

УНГУРЯН П.Я. Вітаю всіх колег з нашим першим організаційним засіданням. Хотілось би, щоб, по-перше, комісія була як орган, який є важливим органом, бо, колеги знають, були інші "поползновения", але фракції делегували, фактично коаліція делегували більшість членів нашої Спеціальної комісії, раді вітати і працівників секретаріату, з якими ми працювали практично 5 років у шостому скликанні (я тоді працював у якості члена комісії). Це у нас, до речі, був рекордний по кількості склад – 36 осіб, тоді у нас дійсно були проблеми з кворумом. Я в шостому скликанні в роботі комісії займався за нашими домовленостями по питаннях контролю приватизації і ефективності, і зараз я би також вносив би пропозицію щодо якраз Півдня, оскільки представляю Південь України – Одеська область, Миколаївська, Херсонська, і ми провели, здається, 2 виїзних засідання щодо Припортового заводу, щодо об'єктів море господарського комплексу Дунайського пароплавства, як нашого стратегічного об'єкту на Дунаї. Я думаю, що ті напрацювання, які зробили під час виїзних засідань, які ми в майбутньому зробимо, от Геннадій ініціює, якраз могли б дати відповідь саме і на ці питання доцільності приватизації і того, що відбувається з державою на даному етапі, тому готовий по цих питаннях Півдня, море господарського комплексу далі продовжити. Дякую.

 

УСОВ К.Г. Доброго дня, шановні колеги, пане голово! Радий вітати також секретаріат комісії. Мені здається, що колектив, який зібрався, має прекрасний шанс довести, що Верховна Рада України може впливати на перебіг важливих у державі процесів. Звичайно, у нас немає жодної можливості підмінити собою виконавчий орган, стати Фондом державного майна, визначати його політику, але враховуючи, що ми представляємо абсолютну більшість суспільства, яка сформувала коаліцію, при тому, що ми спираємось на представників і не коаліції, позафракційних і інших депутатів. здається, що ми можемо зробити щось для того, щоб принаймні в деяких галузях життя в Україні відновилась бодай часткова справедливість.

Оскільки комісія дійсно є колегіальним органом, наші рішення будуть сприйматись серйозно, значно серйозніше, ніж наші власні думки та позиції. Покладаю великі сподівання на командну, колективну роботу, при цьому як секретар комісії звичайно порушуватиму питання перед головою і перед колегами про те, що предмети відання нашої комісії є найбільш урізаними за всі 8 скликань. Тобто меншої кількості функцій у цієї комісії не було ніколи.

Зокрема, чесно кажучи, я не розумію, чому у нас забрали таку важливу функцію, як аналіз наслідків приватизації, чому у нас немає такої функції, як забезпечення систематичного інформування Верховної Ради України про хід приватизації, і чому у нас в пункті "Контроль за дотриманням законодавства про приватизацію" немає слова реприватизація, бо ні для кого не секрет, що вона може відбуватись.

І останнє. Я думаю, що як єдиний орган, на який покладено завдання дбати про збереження національного надбання, державного майна, у нас має бути функція, яку б я сформулював, як контроль за збереженням та використанням державного майна. Бо якщо ми не зможемо ефективно контролювати та зберігати державне майно, ми не зможемо здійснювати ефективно приватизацію як держава. Тому я буду вносити на розгляд колег пропозицію запропонувати залу доповнити предмети відання комісії відповідними положеннями і пунктами, аби у нас було трошки більше інструментів для трошки кращих результатів. Дякую.

 

ФІЛАТОВ Б.А. Маленькая ремарка по поводу высказываний уважаемого секретаря. То есть,  с одной стороны, я полностью согласен с тем, что в настоящий момент предмет ведения комиссии был сокращен. Однако могу сказать, что моя совесть чиста, я бился за предмет ведения неоднократно, 2 раза обращался в регламентный комитет, но вопрос, я скажу честно, является достаточно дискуссионным. Давайте сделаем такой экскурс по времени.

То есть комиссия действует на основании соответствующего закона от 1992 года. В законе четко описан предмет ведения комиссии и все последующие расширения предметов ведения, в том числе то, что вносилось в других созывах и формулировалось через соответствующие постановления Верховной Рады, они фактически являются расширительным толкованием закона. То есть, естественно, хотелось, чтобы в том числе в предметы ведения были поставлены вопросы, связанные с реприватизацией, с анализом последствий приватизации и прочее то, что было в прошлых созывах.

Но если мы говорим о формально-юридических вопросах, я думаю, что Павел со мной согласится, что самого термина реприватизация в действующем законодательстве нет. Его нет, и оттого, что нам добавят в предмет ведения несуществующий термин, от этого у нас не увеличится полномочий.

Я хотел бы сделать следующим образом. В принципе я абсолютно согласен с предложением уважаемого секретаря, мы можем еще раз обратиться, здесь есть представители всех политических сил для того, чтобы предмет ведения расширить. Однако  скажу вам так, и я думаю, что если надо будет, мы выслушаем соответствующих специалистов, мы по этому поводу проводили отдельное исследование.

Я вам скажу так, что термин приватизация в действующем законодательстве настолько всеобъемлющ, что если мы будем контролировать приватизацию, значит, мы будем контролировать не только приватизацию, но и результаты ее, и будем контролировать в том числе и давать соответствующие заключения. Поэтому самое главное, что мы просто должны наполнить соответствующим содержанием суть работы нашей комиссии. От того, что мы будем бороться за какие-то несуществующие термины либо мы будем бороться за какие-то слова и пытаться, например, перетянуть на себя одеяло с тем же самым комитетом того же Иванчука и прочее, ну, может быть в этом и есть какой-то смысл.

Я вам скажу, что если мы наполним смыслом и работой уже имеющиеся в наших полномочиях предметы ведения, нам работы хватит выше крыши.

 

РІЗАНЕНКО П.О. Я додам. Ключове слово приватизація, і чомусь всі на цьому концентруються, але давайте не забувати, що це Спеціальна контрольна комісія, і її основна функція – саме контроль за дотриманням законодавства у сфері приватизації. То давайте відкинемо те, що, може, десь вітає, що ця комісія займається приватизацією підприємств чи ще чогось. Ні, вона цим не займається, для цього є інші органи – Фонд держмайна, Кабінет Міністрів, управляючі і таке інше, тому забудьте про це.

Але хочу звернути увагу, що правильно було сказано, що термін приватизація досить широкий, він не стосується тільки підприємства якісь, акціонерні товариства, корпоративні права. У питанні відання комісії знаходиться дотримання законодавства у сфері приватизації землі, приватизація стосується житлового фонду.

Вибачаюся, але пересічних громадян, може, це когось здивує, питання приватизації земельної ділянки або свого власного житла турбує набагато більшу кількість людей, ніж приватизація навіть одного з найбільших стратегічних підприємств.

Тому я б не сказав, що тут якось не вистачає сфери діяльності або функцій. Знаєте, хто захоче працювати, хто має мотивацію свою внутрішню, то застосувати її знайдеться де і як. Можливо, для того, щоб ми були на одній сторінці, може, хтось би з працівників секретаріату нам сказав, що є у нас по закону, і що було, наприклад, розширюючи ми повноваженнями, які відійшли, тепер не в комісії, і куди вони потрапили. Або в нікуди – вони ліквідовані, або вони потрапили до якогось комітету. Можна до нас це довести, щоб ми були поінформовані.

 

ЧЕКІТА Г.Л. Уважаемые коллеги, я вхожу в Комитет по экономической политике, я могу вам конкретно зачитать предмет ведения нашего комитета.

До відання Комітету з питань економічної політики серед іншого належить приватизація державного і комунального майна, націоналізація, реприватизація, банкрутство, тощо.

Вот то, что конкретно относится к предметам ведения комитета. То есть идет накладка. Но я считаю, что можно найти общий язык с комитетом. В этом никаких вопросов, даже если мы будем дублировать функции друг друга, я не вижу в этом никаких вещей. Наоборот, тот кто хочет, совершенно правильно коллега сказал, будет работать, и я считаю, что основное отличие работы комитета от работы комиссии, это прежде всего, как было сказано, это контроль за приватизацией.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Дуже коротка репліка. Я думаю, що нам спочатку треба визначитись, як сьогодні було зазначено, наші стратегічні напрямки, від них побудувати план дій і потім вже визначитись. Якщо для того, щоб реалізувати цей план дій нам дійсно необхідно розширювати наші повноваження, тоді давайте будемо піднімати це питання. Якщо ми побачимо, що ми можемо діяти ефективно для реалізації цього плану дій в рамках існуючих повноважень, то я думаю, що цю дискусію можна в принципі не піднімати.

 

ФІЛАТОВ Б.А. Марина Шарапова, а ты можешь сделать минутки на 2 доклад о предметах ведения?

 

РІЗАНЕНКО П.О. Що забрали і куди передали.

 

ШАРАПОВА М. Я могу сказать только то, что может относиться к полномочиям комиссии, исходя из действующих законодательных нормативных актов на сегодняшний день. То есть есть последнее постановление, которое распределило полномочия из Положения о Специальной контрольной комиссии и Закона "О приватизации" и  Государственной программы приватизации.

Что ушло и кому перешло, вот это я не отслеживала. Но учитывая последнюю реплику, часть каких-то полномочий несуществующих...

 

УСОВ К.Г. Шановні колеги, я бачу, що у Постанові Верховної Ради України, яке регулювало діяльність комісії в сьомому скликанні, був контроль за дотриманням законодавства про реприватизацію, був аналіз наслідків приватизації, було систематичне інформування Верховної Ради України. І це при тому, що ми всі юристи, розуміємо, що сьоме скликання, це скликання, яке діяло в умовах президентсько-парламентської форми правління. Зараз же роль парламенту посилено, збільшено, і фактично немає більш впливовішого органу, ніж парламент.

Я хочу звернути увагу на те, що в принципі підтримую те, що стільця і телефону достатньо, щоб ефективно працювати людям, які хочуть працювати. Я це підтримую. Ми маємо отримати можливість контролювати збереження і використання державного майна, бо якщо ми не будемо це контролювати, не буде що приватизувати, продавати, не буде яким чином впливати на процес.

 

ФІЛАТОВ Б.А. Александр Семенович, доложите, пожалуйста, о том, как мы боролись с регламентным комитетом по предметам ведения, куда я 2 раза обращался.

 

МАТВІЙЧУК А.С. Шановні народні депутати, ця ситуація виникла тому, що попередньо не було у складі комітетів і комісій нашої комісії. Це викликало проблеми, і робоча група дещо розподілила певні обов'язки. Потім коли в останній момент вирішили зберегти комісію, то розподіл обов'язків, який  був раніше, він залишився.

Перш за все, основною базою у нас є стаття 10 Закону "Про приватизацію", там дійсно немає функції реприватизації, додатково було і систематичне інформування Верховну Раду України про хід приватизації, аналіз наслідків у статті є, тому по цим двом пунктам ми звертались до регламентного комітету. Регламентний комітет займає позицію стосовно того, щоб дотриматись статті 10 Закону "Про приватизацію". Тому щодо перерозподілу предметів відання в комітеті ще буде засідання, в тому числі і по нашій комісії, і остаточна позиція більш реальна, щоб чітко дотримуватись повноважень, передбачених статтею 10 Закону "Про приватизацію". Реприватизацію ми можемо запропонувати, але тоді виникає комплекс питань, прочинаючи з визначення терміну. Дякую.

 

ФІЛАТОВ Б.А. Подводя итоги, мы потом определимся в рабочем порядке. Я вам могу сказать так, что если члены комиссии поддержат к возвращению к предметам ведения, которые были в предыдущем созыве, то я – за. То есть я как председатель комиссии не могу  возражать против расширения и уточнения предмета ведения. Поэтому в этой ситуации я поддерживаю позицию уважаемого секретаря, в принципе здесь представлены все основные политические силы, и я думаю, что в зале, в регламентном комитете добиться уточнения, расширения предметов ведения, как предлагает господин Усов.

Поэтому, я думаю, что к этому вопросу мы можем вернуться. Я говорю, что моя совесть чиста – я дважды обращался в регламентный комитет, дважды мне сказали, что, извините, будем идти в русле 10 статьи соответствующего закона, а теперь нас много, мы друг за друга, "один за всех и все за одного", поэтому давайте поддержим предложение Кости и выступим с вопросом уточнения предметов ведения. Договорились? Можем проголосовать.

Кто за это предложение? Единогласно.

Коллеги, у кого есть еще желание высказаться по поводу нашей работы?

Господин Дубинин.

 

ДУБІНІН О.І. Добрый день! Мне очень приятно работать в этой комиссии. Надеюсь, что работа будет достаточно интересной, готов сотрудничать как с коллегами, так и выполнять отдельные поручения, использую свой опыт тест-менеджера.

И сразу у меня есть предложение по поводу наших планов работ, но учитывая, что дискуссия пошла на тему расширения наших полномочий, то, насколько я понял, то поскольку у нас в комитете занимаются определением приватизации, реприватизации, национализации, а у нас только функция контроля, то выполнение этого решения, мы записали на "круглый стол" "Проблемні питання в процесі приватизації", то по сути мы не можем этого рассматривать, поскольку сначала должен комитет принять решение вынести с Кабмином о том, что мы приватизируем шахты, а мы должны просто смотреть: а правильно ли они это сделали? Это при том, что у нас есть КРУ, у нас есть СБУ, у нас есть куча других контролирующих органов, которые в случае, если где-то нарушен закон, могут сразу привлечь к ответственности.

Поэтому я согласен с тем, что нам надо эти функции расширить, а, может быть, забрать из этого комитета. У нас уже есть один голос в этом комитете, который скажет, что он готов это все отдать. Плюс, он поработает с членами своего комитета – и мы победим. Если все-таки у нас это удастся, у меня есть предложение в наш план работы внести 2 дополнения.

Первое. Я предлагаю записать на какой-то месяц проведение "круглого стола" на тему целесообразности включения в перечень объектов, не подлежащих приватизации, таких объектов, как стандартметрология. Ко мне обратилась Винницастандартметрология, она не попала в этот перечень, и сегодня они говорят о том, что есть скрытые силы, которые хотят это приватизировать. На мой взгляд, как промышленника, человека, который бизнесом занимался, я могу сказать, что контролирующие такие вещи, как стандартметрология, не должны быть в частных руках.

И следующий вопрос, очень важный, на мой взгляд, то, что у нас на сегодняшний день хромает, это рассмотреть целесообразность частичной приватизации предприятий стратегических отраслей с условием сохранения контрольного пакета акций за государством. Это речь идет об атомной тематике,  об оборонкомплексе, а контрольный пакет акций остается за государством. Это прежде всего даст возможность привлечь более квалифицированный менеджмент, и самое главное, какая у нас на сегодняшний день серьезная проблема, это коррупционная составляющая. Сейчас не будет иметь своих представителей, то или это будет полностью исключено, или это будет настолько усложнено, вопросы коррупции закупок, оптимизация затрат, то мы, наверно, сможем от этого только выиграть.

Сегодня это тоже дискуссионный вопрос, сегодня много говорят по поводу Южмаша, который остановлен, 7 месяцев зарплату не выплачивают, если бы там был частный инвестор, скажем так, там был бы какой-то кризис-менеджер, на мой взгляд, там ситуация была бы немножко другая.

Я сегодня в 10 утра встречался с Минэкономразвития, с Министром экономики, то он говорил, что за последние 2-3 года 800 миллионов гривен было украдено на этом Южмаше. То есть мы понимаем, как это все происходит.

Поэтому здесь тоже есть необходимость провести такой "круглый стол" под нашей эгидой, привлечь всех необходимых заинтересованных сторон в том плане, чтобы все-таки пойти на такую частичную приватизацию.

 

ЧЕКІТА Г.Л. Я хотел бы коротко проинформировать. Совсем недавно, буквально 2 недели назад было принято решение комитета о исключении ряда предприятий из общего списка предприятий, которые не подлежат приватизации. Если помните, этот вопрос выносился в зал, и он не прошел. Там было порядка, я точные цифры вам не скажу, 1469 предприятий в целом, из них 1056 было исключено из списка, то есть за государством оставили только стратегические предприятия, крупные, порядка 380 или 390 предприятий. То есть это уже было принято комитетом решение и передано в зал.

Поэтому я вижу работу нашей комиссии следующим образом. Что можно контролировать эти предприятия, взять балансы, взять их планы на следующий год, посмотреть, эффективна будет приватизация или неэффективна и в дальнейшем совместной работы с комитетом некоторые предприятия исключить из списка, некоторые дополнить, то есть чтобы именно, совершенно правильно Борис Альбертович сказал, что приватизация должна быть эффективна.

 

ДУБІНІН О.І.  У меня комментарий о том, что мы, комиссия, приняли решение о том, что исключим предприятие из списка, а как мы туда зайдем?

 

ЧЕКІТА Г.Л. Очень просто. На основании тех функций, которые у нас есть. Контрольные функции.

 

ФІЛАТОВ Б.А. Господин Ризаненко.

 

РІЗАНЕНКО П.О. Цей законопроект Кабінету Міністрів щодо перегляду додатку до Закону "Про стратегічні підприємства, які не підлягають приватизації" розглядався комісією минулого скликання. Я просто поділюсь тим, що було.

По-перше, це не список на приватизацію, хочу підкреслити, це саме список стратегічних об'єктів, які не підлягають приватизації, виключення їх з цього списку не означає їх автоматичний запуск у приватизацію. Це вже інше законодавство, там і Кабінет Міністрів і Фонд держмайна. Кабінет Міністрів підприємства ті чи інші в рамках програми про приватизацію передає Фонду держмайна для приватизації. Це не так все просто, навіть при бажанні щось приватизувати, там дуже багато складнощів щодо підготовки виконання процедур, ну, то таке.

1500 важко нам буде вивчити, але щось ми намагались розібратись у минулому скликанні, то перегляд цього списку давним-давно назрів.

Я наведу приклад. Береш 30 підприємств, наприклад, Артемвугіллязв'язок, Артемвугіллятранспорт, Артемвугіллядобування, Артемвугілляфабрика – були реорганізовані в одну юрособу, і уже в основі Артемвугілляхолдинг (це для прикладу), а в цьому списку є 30 підприємств. Є такі технічні речі.

Є і інше. Якщо хтось думає, що підприємство знаходиться в списку стратегічних об'єктів, які не підлягають приватизації, і воно не приватизується, це не так. Дуже багато таких підприємств мають відношення до оборонного комплексу, ще до чогось. Що де-факто відбувається? Якщо ми, наприклад, виберемо підприємство і туди поїдемо, то ми з'ясуємо, що обладнання вирізано, що земельні ділянки, які можна  було, якщо це в межах населених пунктів, уже виведені, що через якісь кредити, застави майно вилучено. І стоїть це просто юридичний скелет. От, реально це просто юридичний скелет, і таких випадків дуже багато.

Тому якщо у когось є ілюзія, що включення підприємства до цього стратегічного списку убезпечує його від приватизації, то це не так. Відсутністю вакууму в держави, відсутністю інститутів, відсутності невідворотності покарань, цей процес невидимий, як іржа, з'їдає ці підприємства. Тому це теж дуже важливий фактор – усвідомлювати, що перегляд необхідний.

Інше питання, що ми теж повинні цей законопроект розглянути, і навіть якщо визначено в профільному Комітеті з політики, ніхто не забороняє нам його розглянути і якісь свої висновки по ньому надати.

 

ФІЛАТОВ Б.А. Абсолютно верно, согласен.

Пожалуйста, Виктория.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. У контексті того, що 26-го числа у нас буде позачергове засідання Верховної Ради України, ми будемо приймати зміни до бюджету, і хочу нагадати, що у нас в бюджеті закладено 17 мільйонів гривень, які мають бути отримані, я думаю, що наша комісія також має сформувати щонайменше вимогу щодо того, щоб Кабінет Міністрів нам надав перелік тих об'єктів, які вони збираються приватизувати  і за рахунок чого будуть здійснюватись наповнення. Хочу зазначити і за рахунок нашої фракції "САМОПОМІЧ", коли ми задавали ці питання, то з'ясувалось, що в цю суму, наприклад, включені 10 мільярдів від продажу 3G ліцензій, тобто тоді у нас залишається ще 7 мільярдів.

Просто я хочу запропонувати нам зараз сформулювати свою позицію по цій сумі, по тим вимогам, які ми маємо висунути до Кабінету Міністрів для того, щоб вони надали нам своє бачення при формуванні цієї суми, і тих об'єктів, які вони дійсно вважають, що зможуть здійснити приватизацію, наповнити бюджет. От така є пропозиція. Вона є нагальною. Тому що нам треба приймати зміни до бюджету вже у наступний четвер.

 

ФІЛАТОВ Б.А. Господин Корнацкий.

 

КОРНАЦЬКИЙ А.О. Шановні колеги, я думаю, що коли ми говоримо про мету і задачі нашої комісії, то ми повинні пам'ятати найголовніше – це те, що за всі роки незалежності чинне законодавство, яке сформовано, воно приймалось з однією єдиною метою: як можновладцям украсти, і щоб їм за те нічого не було. І внаслідок такого підходу вся приватизація без винятку була злодійською. То найголовніше, що повинно статись зараз, у тому числі і роботі нашої комісії, це те, що приватизація, яка буде в подальшому, стала за своєю природою іншою, в тому числі, якщо це приватизація чи реприватизація, то вона вся повинна здійснюватись на благо країни врешті‑решт, держави і народу, тому що навіть коли народу давали якісь приватизаційні сертифікати земельні чи майнові, то народ навіть у такий спосіб грабували, тому що потім уже в ході приватизації було маса хитрих механізмів, як забрати те, що надано народу в ході приватизації і залишити народ злиденним і заволодіти через скупку активів задешево все те, що надано народу. Оце, мені здається, найголовніше.

І це, як ви всі напевне тут присутні знаєте, має дуже серйозне відображення, зокрема в сільській сфері, в селянській сфері, де більша частина сільгоспземель і сільгосппідприємств були приватизовані, були державні підприємства роздержавлені, колективні підприємства також були розпайовані, але частина підприємств сільськогосподарських, які є віданні Міністерства аграрної політики, Академії наук залишаються державними.

І от буквально тиждень тому я особисто зіштовхнувся, та і не тільки я, а й декілька членів аграрного комітету Верховної Ради України, зіштовхнулися просто з кричущим випадком як люди, які були "батьками" отих перших хвиль приватизації в середині 90-х років, намагаються продовжити те, що вони робили в середині 90-х років. Вони, з одного боку, подали законопроекти, які взагалі скасовують безоплатну приватизацію землі, чим позбавляють сотні тисяч людей, які зараз проживають у селі і не мають ні земельного паю, ні майнового паю, ні роботи, ні зарплати, вони обрікають цих людей просто на вимирання. І це начебто моральні авторитети, це інтелігенція, це академіки, директори інститутів, і президенти в купі із провідними політиками парламентських політичних сил, які підготували цей законопроект. І вони далі пропонують: якщо продавати, то продавати через так звані публічні торги, тобто спочатку довести підприємство до зубожіння, як це робилось у 90-і роки, потім за копійки його купити і продовжувати далі його експлуатувати собі на радість.

Тому головне, на чому я загострив нашу увагу, це на тому, що ми як Спеціальна контрольна комісія добились того,  щоб приватизація стала докорінно якіснішою, вона стала зовсім іншою, вона перестала бути спрямованою проти держави і проти народу. А вже стосовно того, що приватизувати, а що залишати в державній власності, безумовно, голова комісії на самому початку своєї промови сказав, що потрібно розібратись і (правильно сказав) провести аудит. Тому що ми чудово знаємо, що практично всі державні підприємства, які залишаються в державній власності, вони чи не всі є збитковими, вони чи не всі мало не на межі банкрутства, але чомусь директора або бажаючі стати директорами цих підприємств готові носити хабар у Кабінет Міністрів та ще й у розмірі 3-4-5 мільйонів доларів, або і більше. Тому що на цих підприємствах виробляється продукція, на цій продукції заробляють всі, хто завгодно, крім держави і крім трудового колективу.

Тому і як члени комісії і просто як народні депутати, і як члени відповідних комітетів і посадовці інших певних структур Верховної Ради України ми повинні кожний на своєму місці добитись того, щоб більше не було злодійської приватизації. А я особисто як людина, яка пов'язана в значній мірі з сільською Україною, буду переважно увагу приділяти в роботі нашої комісії приватизації, перш за все, державних сільгосппідприємств.  І я вважаю, і буду добиватись того, щоб були приватизовані абсолютно всі державні сільськогосподарські підприємства, в тому числі до останнього ті, які підпорядковані українській Аграрній академії наук.

 

ФІЛАТОВ Б.А. Аркадий Алексеевич, маленькая ремарка. По поводу вопросов воровской приватизации. То есть когда я в начале своего выступления просил определиться с нашей общей консолидированной позицией по поводу приватизации, имелось в виду то, что нужна ли приватизация в стране, где идет война. Это мы уже обсуждали, не будем к этому возвращаться.

Я думаю, что если мы все-таки определимся с тем, что приватизация нужна, то в дальнейшем по поводу приватизации ничего сложного в действительности нет. Эти моменты отражены в том числе и в Коалиционном соглашении и в Программе деятельности правительства. Если приватизация будет открытая, публичная, за деньга, кто больше даст цену, если не будет никаких придуманных инвестиционных условий, если не будет продажи под конкретного покупателя, то в действительности с приватизацией на самом деле просто: оценили, посчитали, выставили на продажу, кто заплатил большую сумму – тот и молодец, поэтому тут политические и юридические – это абсолютно все прозрачно и открыто.

Что касается вопросов, связанных с академией наук и не только с Аграрной академией наук. Это вопрос дискуссионный, я бы не хотел сейчас останавливаться на нем, но в том числе я согласен с уважаемым господином Корнацким в том, что все, что имеет отношение к имуществу академии наук, оно слегка покрыто не совсем хорошей историей.

У меня сейчас были до того момента, как мы сейчас собрались, в том числе и молодые ученые из академии наук, и знаете как? Там есть огромное количество имущества, какие-то институты, которые сдаются в аренду, которые распродаются по кускам, которые выводятся, а в результате (условно) как только либо контролирующий орган, либо правительство, либо народные депутаты начинают приближаться к имуществу академии наук, сразу возникают непонятные крики, вопли о том, что ученых обижают, грабят и все остальное. Поэтому это вопрос, имеющих общественно политический резонанс, но возвращаясь к вопросу, который поставил господин Усов, предметы ведения.

Мы должны четко понимать, что имущество академии наук – это не государственное имущество, и соответствующее есть заключение нашего секретариата, опять же оно дискуссионное, вы можете его обсуждать, я не против и готов поддержать коллег, то есть мы должны четко изучить вопрос, связанный именно с имуществом академии наук. Я не говорю аграрной, не аграрной, потому что это вопрос, и есть соответствующее юридическое  заключение, и вам оно может быть роздано, может ли наша комиссия контролировать вопросы, связанные с имуществом академии наук. Наверное – да, исходя из духа закона. Исходя из буквы – давайте обсуждать. Я предлагаю этот вопрос отложить, но в любом случае, Аркадий Алексеевич, все, что нужно от нас – любая помощь и взаимодействие, мы готовы вам помогать в этом вопросе, потому что я опять говорю, то есть он уже назрел, и он имеет не только экономическое значение, но и общественно политическое и справедливость. То есть не то, что этот вопрос назрел, он просто перезрел.

Пожалуйста, Степан Петрович.

 

ІВАХІВ С.П. Я коротко буквально по тим питанням, які голова піднімав. Беззаперечно вважаю позитивом те, що ви проявили ініціативу все‑таки комісію цю започаткувати, щоб вона працювала реально. Тому що будучи депутатом минулого скликання я жодного разу не чув у парламентській залі про те, що є комісія, яка піднімає якісь питання, крім поодинокі голоси деяких депутатів з області популізму.

Що стосується організаційних питань. Звичайно, бойкотувати неприходом це взагалі з області дитячого садочка, треба приймати рішення, голосувати за те чи інше.

Що стосується питання висловлювання. Щоб тут не говорили, давайте признаємо, що кожний депутат вважає  себе самодостатнім і кожний може говорити що він хоче, але ми повинні домовитись, що висловлює хтось один позицію комісії після звичайного рішення, яке буде запротокольоване чи підписане після голосування, і це висловлювання як позиція комісії. Кожен депутат, будь ласка, іди і говори що хочеш, але не забувай одне – це моя особиста думка як народного депутата, бажано члена комітету не згадувати, щоб журналісти не переплутали, що казати. Тоді це буде чесно і справедливо, і я вважаю, і реально по життю.

Що стосується наших повноважень. Ми можемо наші повноваження, чи як ви кажете, наші функції розширювати до безмежності, але ми повинні чітко зрозуміти, які наші можливості по втіленню тих чи інших речей. У нас немає і ніколи не буде функцій визначальних, тобто прийняття рішень, і у нас ніколи не буде функцій забороняючих рішень. Тобто у нас єдиний механізм дорадчого голосу і як ми можемо це втілювати в життя? У нас є парламентська зала, у нас є преса, у нас є публічність, тобто тільки таким механізмом ми зможемо ініціювати і стимулювати ті чи інші органи, які мають повноваження по приватизації, реприватизації і так далі, ми можемо спонукати до тих чи інших дій. Якщо я правильно розумію, я перший раз працюю в комітеті і це те, що я зрозумів про цю комісію з першого заходу.

Але наскільки ми будемо сильними, настільки нас будуть чути. Точно безмежне поле діяльності по питанню приватизації, те, що казав колега що стосується простих людей. Там сьогодні "кіт не валявся", тому що або уряд щось ініціював, я не кажу за цей, за минулий і так далі, і як правило, навіть по сьогоднішній день ці ініціативи ще далекі від того, щоб подумати, як там на селі стане краще або відповідно окремий депутат бігав, щось лобіював або пробував людей захистити, бо треба щось людям сказати. Якщо ми це візьмемо собі за ціль перевернути цей законодавчий пласт приватизації, який досить його систематизувати і підчистити, то це буде один великий кусок роботи.

А що стосується функцій, ми ще будемо думати. У нас буде ще багато засідань і будемо ще багато мати ініціатив, куди, в якому напрямку діяти.

А що стосується приватизації чи реприватизації, колега правильно сказав, що бачив скептичні погляди, чому приватизували? З одного боку, тому, що дійсно за безцінь купити, з іншого боку, тому що неефективно. І коли ми розмовляємо, и ми дивимось в одну плоскість, давайте не забувати, що інші країни світу, а їх безліч, основні доходи держави отримують від державних підприємств, а не біжать продавати все наліво, направо, а потім проїсти в Держаному бюджеті, і на тому все закінчиться. Бізнесмен завжди думає, як менше податку заплатити і більше доходу отримати. І знову ж таки ми можемо тут стимулювати і бути ініціативними. Це моя позиція. Дякую.

 

ФІЛАТОВ Б.А. Спасибо.

 Тогда по предложению Степана Петровича давайте проголосуем, потому что этот вопрос тоже нужно урегулировать по поводу того, кто будет представлять комиссию перед прессой. Я все-таки надеюсь, что вы доверите мне как председателю, но с другой стороны, я абсолютно ответственно заявляю, что я не буду выдавать свою личную позицию за позицию комиссии, ибо если мы принимаем какое-то коллегиальное решение, которое соответствующим образом проголосовано и запротоколировано, то я его и буду озвучивать.

С другой стороны, я предлагаю вопрос других уполномоченных перед прессой лиц отложить на будущее, но не в долгий ящик. После того, как мы распределим какие-то свои обязанности внутри, то есть, может быть, будет первый зам представлять, или господин Ризаненко, который является высококвалифицированным специалистом, который работал в предыдущих созывах комиссии, то есть с другими спикерами комиссии мы определимся в будущем, а сейчас давайте проголосуем. То есть я предлагаю себя.

 

КИРИЧЕНКО О.М.  Я считаю, что в данном случае я вас поддерживаю, но мы должны понимать, что мы все народные депутатоы, и мы равны.

 

ФІЛАТОВ Б.А. Конечно!

 

КИРИЧЕНКО О.М.  Поэтому вы можете представлять свою позицию как председатель комиссии, а все остальные... То есть вы будете излагать позицию комиссии. А пытаться избирать каких-то спикеров мне кажется это некорректно, потому что мы все, наша обязанность как депутатов встречаться с избирателями. Просто мы должны говорить о том, что депутаты должны это делать корректно. И все, точка.

 

ФІЛАТОВ Б.А. Хорошо.

 

УСОВ К.Г. Я хотів би теж висловитись. Відповідно до Регламенту Верховної Ради України наші засідання є відкритими для ЗМІ, якщо не ухвалене протилежне рішення. Комісію представляє сама комісія під час своїх засідань шляхом оприлюднення документів, шляхом надання інформації на журналістські запити і так далі. Чесно кажучи, я думаю, що ми виходимо за межі Регламенту, ухвалюючи якесь окреме рішення про надання комусь із нас особливих прав, при тому, що апріорі голова комісії має можливість і право спілкуватись з пресою, звичайно, виключно на підставі і в межах того, що ухвалила комісія. Мені здається, що це не зовсім коректно.

 

ІВАХІВ С.П. Ми не про закон говоримо, ми кажемо про те, що ми тут всі разом голосуємо і погоджуємось з такою постановкою питання. Це наше внутрішнє питання.

 

РІЗАНЕНКО П.О. Я думаю, що ми прекрасно всі розуміємо, це навіть не варто обговорювати, що ніхто нам рота не зможе заткнути. Всі тут самостійні люди. Ви прекрасно знаєте, як працюють журналісти, їм все одно чи є повноваження чи немає, вони шукають інформацію. Якщо є хтось готовий коментувати цікаву інформацію, вони будуть спілкуватись з цими людьми.

У минулому скликанні був голова, який не спілкувався з пресою взагалі, а журналісти знали, що я завжди відкритий, вони мені дзвонили і питали. У цьому скликанні, думаю, по кількості підписчиків у Фейсбуці з паном Філатовим мало хто позмагається, тому вони будуть звертатися до нього і йому за словом лізти в кишеню не потрібно буде, тим більше він голова комісії. Журналісти хочуть звертатись до людини з позицією за інформацією, і вони однозначно будуть до нього звертатись, і у нього є офіційна позиція, він голова, і в дійсності комісію формально представляє голова. Підпис на офіційних документах від комісії належить голові. Тому ці повноваження у пана Філатова є, ніхто їх під сумнів поставити не може. Але якщо комусь здалось, що хтось хотів  поставити на голосування питання: а давайте всіх інших  заткнемо, то це абсурд.

 

ФІЛАТОВ Б.А. Господа, на самом деле это решение не протокольное, я просто хотел, чтобы мы консолидировано его приняли. К сожалению, Степан Петрович попрощался, но все равно кворум у нас есть. Что имеется в виду? Давайте еще раз его проговорим с голосованием или без.

То есть понятно, у каждого народного депутата есть своя политическая позиция, есть своя точка зрения как у гражданина, и он вправе ее выражать. От имени комиссии можно высказываться только в том случае, если комиссия проголосовала как коллегиальный орган и приняла соответствующее решение. Потому что, к сожалению, здесь не присутствует наш коллега из оппозиционного блока, но когда мы останемся без прессы и перейдем в деятельность комиссии прошлого созыва... То есть у комиссии прошлого созыва у него была своя соответствующая специфическая задача, и тот же Павел вступал с ним в соответствующий конфликт по определенного рода вопросам. Если господин Нечаев начнет озвучивать мнение комиссии персонально по вопросам, связанным, например, с реприватизацией или приватизацией, то это будет в корне неправильно.

Поэтому я предлагал поставить на голосование априори то, что и так все понятно, то есть если решаем как договариваться, давайте действовать и дальше этот вопрос не обсуждать.

У кого есть еще какие-то по поводу дальнейшей деятельности выступления, я бы хотел сейчас всех услышать, и потом я бы хотел поблагодарить прессу и предложить выступить работников секретариата по будущим направлениям, как они видят для предложение на подумать.

Татьяна, пожалуйста.

 

ДОНЕЦЬ Т.А. Я немножко не в тренде. Я считаю, что бывают такие случаи, когда власть не дают, а власть берут. Когда мы говорим о полномочиях комиссии, на самом деле мы четко понимаем, что есть "четвертая власть" и если есть какой-то по приватизации вопрос, который комиссия считает, что неправильный, но может правильно донести прессе, я думаю, что мы в этой игре можем выиграть, все зависит только от нас. Это пункт первый.

Пункт второй. То, что касается реприватизации или более для меня страшного слова национализации. Я надеюсь, что несмотря на тот кошмар, который проходил в последние годы, мы четко должны понимать, что мы на это можем идти исключительно в разрезе объектов, которые дают стратегическую безопасность стране, то есть все остальное приведет к очень негативным последствиям.

Что касается приватизации. Я думаю, что понятно, что есть желание как-то наполнить бюджет, но однозначно приватизация каких-то глобальных объектов не может быть бюджетом проживания. Поэтому когда мы будем делить цифру не только 17 миллиардов, но и перечень объектов на этот год для приватизации, мы должны трезво оценить, что стоит делать сегодня, а что стоит делать через полтора года с точки зрения экономики.

Что касается работы комиссии. У меня есть большая просьба, чтобы мы заранее имели какой-то план сбора комиссии, какой-то регламент выступлений и четкое понимание продолжительности заседаний.

 

ФІЛАТОВ Б.А. Есть предложение, мы сейчас его озвучим.

Я предлагаю попрощаться с прессой. Спасибо.