Стенограма засідання "круглого столу" Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації на тему: "Приватизація підприємств нафтопереробної промисловості України: наслідки і проблеми" від 14.07.2016р. докладніше...
02 жовтня 2017 о 16:57
28 вересня 2017 року у Комітеті з питань економічної політики відбувся «круглий стіл» на тему: «Нове законодавство з питань приватизації державного майна виходячи із законодавчих ініціатив Кабінету Міністрів України, зокрема нової редакції Закону України «Про приватизацію державного майна»» посилання...
03 травня 2017 о 13:31
Стенограма засідання круглого столу "Про наслідки приватизації Миколаївського глиноземного заводу та повноту виконання покупцем інвестиційних зобов’язань" від 04.04.2017 докладніше...
Інтерв'ю Першого заступника Голови Комісії Лапіна І.О. стосовно прийнятого Верховною Радою України законопроекту № 7066.
Ігор Лапін під час виступу в прямому ефірі телеканалу "Прямий" зазначив, що в кінцевому варіанті
законопроекту про приватизацію державного майна України враховані
питання щодо неможливості участі країни-агресора.
"Я
наполягав на тому, що це Росія в першу чергу, бо це явно
країна-агресор. Комітет у свій час наполягав, що взагалі без слова
"Росія", але знов ж таки ми говоримо про популістів. Тобто сьогодні
агресор один, завтра агресор інший. Нам доведеться міняти законодавство.
Не дай бог, щоб у нас був час на зміни такого законодавства, якщо буде
якийсь інший агресор. Але як правило часу в таких ситуаціях нема. Але
ні, у нас було популярно прописати слово "Росія". І фактично хорошу тезу
"країна-агресор" замінили на "країна-агресор Росія". Тобто цей момент
був дуже напружений", - розповів він.
Лапін зазначив, що інший
запобіжник не вдалося втілити в життя, той, що в разі виникнення
посередників, можна було відкотити тему назад з передбаченими можливими
штрафними санкціями.
Разом з тим він наголосив, що ризик участі Росії в приватизації через компанії-прокладки наразі малоімовірний.
"Не
зовсім вони мають таку можливість, тому що в нас є таке поняття як
санкційний список. Вони теж не мають права брати участь у приватизації.
Ми не можемо гарантувати, що будь-яку компанію, яку по-чесному викупить
той чи інший об'єкт, завтра не викупить якийсь росіянин. Але перш за все
ми не допускаємо їм можливості сьогодні це зробити. Другий момент –
поняття вивчення тих чи інших компаній, тобто якщо ми говоримо про
великі об'єкти там будуть міжнародні інвестиційні радники залучатись,
тобто поняття вивчення ми маємо це робити. Інший момент - я вважаю, що
нам, законотворцям, потрібно в цьому контексті додатково прописувати
важелі впливу з можливими відкатами", - додав нардеп.
Він
наголосив, що у нардепів для цього є невеликий термін, для великих
об'єктів це 11 місяців, для малих – 5 місяців на підготовку.
"І у
нас у законотворців є той проміжок часу, щоб до початку приватизації,
де ми готуємо ці об'єкти, зробити ці процедурні моменти, щоб
убезпечитись від посередників. Поки уряд готує об'єкти для приватизації,
домашнє завдання для депутатів – підготувати законопроект, який міг би
убезпечити нас від таких "прокладок". Думаю, що на базі комісії з питань
приватизації ми будемо намагатися випрацювати такий механізм і будемо
пропонувати ВР до початку приватизаційних процесів цей механізм
прописати в законодавчому полі", - підсумував Лапін.